Практичний психолог та соціальний педагог

Практична діяльність психолога у школі спрямована на збереження і зміцнення психологічного здоров’я, підвищення адаптивних можливостей здобувачів освіти, на створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку особистості всіх учасників навчально-виховного процесу.

Систематична робота психолога має на меті своєчасне виявлення та супровід актуального стану психологічного та фізичного розвитку дітей, мотивів їх поведінки і навчальної діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних особливостей; створення умов для різнобічного розвитку і саморозвитку творчої особистості школярів.

Основними напрямками діяльності практичного психолога  є:

Психодіагностична робота – психолого-педагогічне вивчення особливостей функціонування психіки здобувачів освіти, вихованців дошкільного відділення протягом усього періоду їх навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальній адаптації. Психодіагностична робота здійснюється відповідно до річного плану роботи практичного психолога, а також за запитом адміністрації, вчителів, батьків.

Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота – активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів, психолога та батьків. Ця робота здійснюється за корекційно-розвитковими програмами, рекомендованими МОН України; може включати в себе використання елементів різноманітних арт-технік (відповідно до мети, потреб та віку дітей).

Консультаційна робота – надання психологічної допомоги з питань розвитку, виховання та навчання, а також створення сприятливих психологічних передумов для реалізації особистісного потенціалу.

Психологічна просвіта – комплекс заходів, що має на меті формування у всіх учасників навчально-виховного процесу потреби та інтересу до психологічних знань, бажання використовувати їх у процесі саморозвитку; створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення здобувачів освіти, вихованців на кожному віковому етапі.

Психологічна профілактика – своєчасне попередження можливих відхилень у гармонійному розвитку та становленні особистості, труднощів у міжособистісних стосунках, конфліктах; розробка конкретних рекомендацій для педагогічних працівників, батьків; надання допомоги у питаннях виховання, навчання і розвитку дітей. Як і психологічна просвіта, реалізується шляхом проведення семінарів, круглих столів, годин психолога, занять з елементами тренінгу, виступах на батьківських зборах тощо.